ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ НА 2024-2025 Н.Р.

ПОГОДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради від «30 » серпня 2024 № 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ по Воловецькому ліцею від "30" серпня 2024 р. № 1

Освітня програма Воловецького ліцею Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на 2024-2025 н.р.

Воловець, 2024

ЗМІСТ

I.ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ................................................................................................................................3

II.ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ....................................................................................................................................8

III.ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ ......................9

IV.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В 1 – 2 КЛАСАХ ЗА ТИПОВОЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ, РОЗРОБЛЕНОЮ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ САВЧЕНКО О. Я..............................................................................................................................11

V.ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ В 3 – 4 КЛАСАХ, РОЗРОБЛЕНОЇ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ САВЧЕНКО О. Я. ..................................................20

VI.ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ................................................................................................................................32

VII.НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ .............................................................................................................41

VIII. РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ВОЛОВЕЦЬКОГО ЛІЦЕЮ (1 – 4 КЛАСИ) НА 2024 – 2025 н. р. РЕЖИМ РОБОТИ ГПД №1,2,3........................................................................45

IX. ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА. ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ. ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ. ІНП ДЛЯ ДІТЕЙ З ІНДИВІДУАЛЬНИМ НАВЧАННЯМ ТА УЧНІВ З ООП. ..........................................................47

X. ОРГАНІЗАЦІЯ СІМЕЙНОЇ (ДОМАШНЬОЇ) ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ....................................................................55

XI.ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ.............................................................................................................................................63

XII.ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ НА 2024 – 2025 Н.Р. ...........65 XIII.МЕРЕЖА КЛАСІВ ТА КОНТИНГЕНТ УЧНІВ....................................................................69

I.ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ

Основним завданням розбудови України як суверенної європейської держави є вироблення стратегій розвитку її національної системи освіти і передусім шкільної. Вирішення цього завдання полягає у встановленні пріоритетів, стратегічних цілей, модернізації початкової освіти для навчання, розвитку і виховання дитини відповідно до сучасних вимог суспільства із залученням усіх учасників навчально-виховного процесу – учнів, батьків, вчителів, представників громади.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Основні завдання початкової освіти полягають у:

• становленні особистості дитини, її духовному, психічному, соціальному, фізичному розвитку, розвитку пізнавальних здібностей, бажання вчитися;

• морально-етичному, громадянському, патріотичному, естетичному, трудовому, екологічному вихованню дитини;

• формуванню цілісної нацкової картини світу;

• формуванні емоційно-ціннісного ставлення дитини до самої себе, родини, громади, школи і навчання;

• психолого-педагогічні адаптації дитини до шкільного життя; • формування ключових і предметних компетентностей;

• ефективність початкової освіти грунтується на принципах гуманізації, прогностичності, розвитку, різноманіття і єдності, що доповнюють і взаємообумовлюють один одного.

Для реалізації освітньої траєкторії, а також належної організації навчально-виховного процесу в початковій школі розробляється та використовується освітня програма.

Освітня програма Воловецького ліцею І ступеня окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма розроблена на виконання:

• Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

• Закону України «Про повну загальну середню освіту» ( Прийняття від 16.01.2020. Набрання чинності 18.03.2020 ), крім того:

• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);

• Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

• Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);

• Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22).

Освітня програма початкової освіти Воловецького ліцею окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів, запланованих і організованих для досягнення учнями визначених результатів навчання.

Освітня програма визначає:

• деталізований опис компетентностей учнів;

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

• загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;

• форми організації освітнього процесу;

• деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;

• перелік і пропонований зміст освітніх галузей;

• логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах;

• очікувані результати навчання учнів подані у рамках навчальної програми під керівництвом Савченко О. Я. з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів: • дитиноцентризму і природовідповідності;

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; • наступності і перспективності навчання;

• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Зміст програми (1 – 4 класи) має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних

ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

• та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає:

• забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а

також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально навчальних умінь і навичок;

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

• виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма визначає:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою;

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;

• навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;

• перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);

• опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;

• інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

II.ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Згідно Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» (розділ ІІ «Доступність повної загальної середньої освіти» статті 6, 8,9), Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 16.04.2018 р.№367, початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Відповідно до чинного законодавства (частина третя статті 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту») у Воловецькому ліцеї у 2024 – 2025 н.р. початкова освіта буде здобуватися за очною (денною) та сімейною (домашньою) формами навчаня.

З 1 вересня 2024 року набуває чинності норма максимальної наповнюваності початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти. Згідно частини першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», максимальна кількість в перших класах може становити не більше ніж 24 учні. Наповнюваність класів, школярі які вчаться за індивідуальною ( сімейною формою навчання), може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану.

III.ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2024 –2025 навчальний рік становить:

• для учнів 1-х класів школи складає 805 годин/навчальний рік; • для учнів 2-х класів - 875 годин/навчальний рік;

• для учнів 3-х класів - 910 годин/навчальний рік;

• для учнів 4-х класів - 910 годин/навчальний рік;

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі - навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

У початковій школі може здійснюється поділ класів на групи при вивченні інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у – 2-4-х класах – 40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією інваріантної частини робочого навчального плану. З метою виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу в повному обсязі.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Учні з особливими освітніми потребами здобувають початкову освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України.

Освітню програму Воловецького ліцею для І ступеня укладено за сімома основними освітніми галузями.

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

• завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

IV.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО

ПРОЦЕСУ В 1 – 2 КЛАСАХ ЗА ТИПОВОЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ, РОЗРОБЛЕНОЮ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ САВЧЕНКО О. Я.

Освітня програма Воловецького ліцею І ступеня (початкова освіта, 1-2 класи) розроблена на основі Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22), на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688.

У ліцеї передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає Типовій освітній програмі для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленій під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743). Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години в перших класах на математику.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ліцею містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок

освітніх галузей

Освітню програму ліцею для І ступеня укладено за основними освітніми галузями:

• Мовно-літературна, у тому числі:

- Українська мова та література (МОВ )

- Іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО)

• Математична (МАО)

• Природнича (ПРО)

• Громадянська та історична (ГІО)

• Технологічна (ТЕО)

• Інформатична (ІФО)

• Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

• Мистецька (МИО)

• Фізкультурна (ФІО)

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова

(інтегрований курс)

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

• розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно творчих здібностей школярів;

• формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

• формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками; • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні,науково-популярні,навчальні, медіатексти);

• дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знаньі норм української мови;

• залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Іншомовна освітня галузь

Іноземна мова (англійська мова)

Головна мета навчання іноземної мови (англійська мова) у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання англійської мови у початковій школі добирається відповідно до психофізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння англійською мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання вивчення іноземної мови у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння англійською мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Математична освітня галузь

Математика

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

• формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач; • розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проєктів, міні-досліджень тощо.

Природнича, громадянська та історична,

соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі

Я досліджую світ

(Інтегрований курс)

Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проєктної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: • формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);

• виховання активної позиції щодо громадянської і соціально культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;

• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

• створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості;

• формування моделей здорової і безпечної поведінки; умінь розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати фактори ризикованої поведінки в довкілля, роз’яснювати можливі наслідки недотримання правил безпечного поводження в кризових умовах сьогодення.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

• «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка, безпечна поведінка в умовах надзвичайних ситуацій); • «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці; волонтерська діяльність як спосіб вияву безкорисливої допомоги іншим);

• «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

• «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв; участь у доброчинній діяльності на користь інших; взаємодопомога і підтримка народів у кризових ситуаціях);

• «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

• дослідження-розпізнавання(Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне - відмінне, до якого цілого воно належить);

• дослідження-спостереження(Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

• дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу. Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів уявлення про роль інформаційно комунікаційних технологій у житті людини;

• формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

• формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

• формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач; • розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням).

Технологічна освітня галузь

Дизайн і технології

(інтегрований курс)

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • формування допитливості ,цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

• виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;

• набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

• вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій; • формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем, розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми галузями. Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу – індивідуально, в парі або в групі, оцінювання і презентація результатів навчання. Увага акцентується на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних норм.

Мистецька освітня галузь

Мистецтво

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно естетичних переживань;

• пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;

• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

• формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутків;

• розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

• формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;

• досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини; • виховання культури глядача-слухача;

• формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура

(навчальний предмет)

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та

характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

• розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

• використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно комунікативних технологій і критичного мислення;

• формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

• розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

V.ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ В 3 – 4 КЛАСАХ, РОЗРОБЛЕНОЇ ПІД

КЕРІВНИЦТВОМ САВЧЕНКО О. Я.

Освітня програма Воловецького ліцею І ступеня (початкова освіта) розроблена на основі Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22), на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688.

У ліцеї передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Освітню програму загальноосвітньої школи ліцею для І ступеня укладено за основними освітніми галузями:

• Мовно-літературна, у тому числі:

- Українська мова та література (МОВ )

- Іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО)

• Математична (МАО)

• Природнича (ПРО)

• Громадянська та історична (ГІО)

• Технологічна (ТЕО)

• Інформатична (ІФО)

• Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

• Мистецька (МИО)

• Фізкультурна (ФІО)

Потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

У освітній програмі (3-4 класи) мовно-літературну галузь структуровано через впровадження навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання».

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова

(навчальний предмет)

Мета - формування мотивації вивчення української мови; розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української мови в основній школі.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

• розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів;

• формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Мовно-літературна освітня галузь

Літературне читання

(навчальний предмет)

У Типовій освітній програмі (3-4 класи) мовнолітературну освітню галузь структуровано через впровадження навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання».

Мета - розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;

• формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності;

• розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;

• формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;

• оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів різних видів;

• розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;

• формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації;

• формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою;

• формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів;

• розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно творчої діяльності.

Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.

Іншомовна освітня галузь

Іноземна мова (англійська мова)

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння

іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Математична освітня галузь

Математика

(навчальний предмет)

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач. Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази,

рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проєктів, міні-досліджень тощо.

Природнича, громадянська та історична,

соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі

Я досліджую світ

(інтегрований курс)

Зазначені освітні галузі реалізуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: • формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе та свого організму, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві; між станом довкілля і діяльністю людини, вплив поведінки на здоров’я та безпеку, залежність результату роботи від докладених зусиль; аналіз наслідків ризикованої поведінки);

• виховання активної позиції щодо громадянської і соціально культурної належності себе і своєї родини до України; інтересу до пізнання історії та природи свого краю;

• формування моделей здорової і безпечної поведінки; уміння розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати фактори ризикованої поведінки в довкіллі, роз’яснювати можливі наслідки недотримання правил безпечного поводження в кризових умовах сьогодення.;

• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички у взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

• «Людина» (людина – частина природи і суспільства, пізнання себе, своїх можливостей; здорова ситуацій);

• «Людина серед людей» (соціальні ролі (школяр, член сім’ї і громади), стандарти поведінки в сім'ї, в школі, в громадських місцях; моральні норми; навички співжиття і співпраці, соціальні зв’язки між людьми у процесі виконання соціальних ролей; волонтерська діяльність як спосіб вияву безкорисливої допомоги іншим);

• «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства і громадянина України. Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

• «Людина і світ» (Земля – спільний дім для всіх людей; толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв; залежність стану довкілля від поведінки всіх людей; участь у доброчинній діяльності на користь інших; взаємодопомога і підтримка народів у кризових ситуаціях);

• «Природа» (різноманітність природи; методи дослідження природи; нежива і жива природа; зв’язки у природі; природа Землі; природа України);

• «Людина і природа» (взаємозв'язки людини і природи; використання людиною природничих знань, матеріалів, виробів і технологій; відповідальна діяльність людини у природі; правила поведінки в природі; участь дітей в природоохоронній діяльності).

• дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

• дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

• дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?, догадка, висновок-узагальнення).

Технологічна освітня галузь

Дизайн і технології

(інтегрований курс)

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Мета - цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного самовираження.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

• сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві; • набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах;

• вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій; • формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань інтегрованого курсу «Дизайн і технології» здійснюється за змістовими лініями, які відображають структуру розвитку особистості та завершеного циклу проєктно-технологічної діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Програма надає можливість розв’язувати реальні життєві проблеми, реалізовувати інтегративні та творчі можливості проєктно-технологічної діяльності, встановлювати взаємозв’язки з іншими освітніми галузями, співпрацювати з експертами різних професійних сфер за межами школи.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проєктно-технологічної діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

Інформатична освітня галузь

Інформатика

(навчальний предмет)

Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувача освіти інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання завдань з використанням цифрових пристроїв та інформаційно комунікаційних технологій для розвитку критичного, аналітичного, синтетичного, логічного мислення, реалізації творчого потенціалу, формування активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Головними завданнями є формування умінь:

• знаходити та опрацьовувати інформацію із використанням пошукових систем;

• створювати інформаційні об'єкти та опрацьовувати їх у програмних середовищах;

• здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;

• критично оцінювати інформацію для розв’язання життєвих проблем; • дотримуватися етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;

• дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютерними пристроями.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за змістовими лініями «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості об’єкта», «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання» «Алгоритми».

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмету здійснюється в таких аспектах:

• рівень володіння теоретичними знаннями;

• здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності;

• свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;

• вміння співпрацювати;

• використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів;

• свідоме знання правил безпечної праці.

Мистецька освітня галузь

Мистецтво

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно естетичних переживань, формування мистецьких уподобань та особистісних художніх цінностей;

• поглиблення мотивації до пізнання творів вітчизняного і зарубіжного мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва та толерантного ставлення до мистецтва інших етносів і народів;

• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва, аргументування думки відповідно до вікових можливостей з використанням мистецьких термінів;

• досягнення розуміння учнями можливостей цифрових технологій щодо їх застосування в мистецькій творчості;

• розвиток здатності самопізнання і самовираження, керування власними емоційними станами через мистецтво і різні види художньої творчості; розвиток креативності й мистецьких здібностей;

• формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва, між мистецтвом та іншими сферами знання (літературою, математикою, знаннями про природу, історію тощо); мистецтвом і явищами довкілля;

• усвідомлення значення мистецтва в житті людини та художнього пізнання для власної успішності;

• формування культури глядача-слухача;

• соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Відповідно до зазначених мети і завдань виокремлено змістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, ціннісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

• усного висловлювання вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною);

• застосування мистецької термінології, що має іноземне походження, у процесі інтерпретації художніх творів (спілкування іноземними мовами);

• встановлення взаємозв’язків між засобами мистецтва і здійсненням елементарних розрахунків для пояснення художньої виразності творів (наприклад, пропорцій частин твору, визначення музичного метру, запису ритму, симетрії/асиметрії танцювального руху тощо) (математична компетентність);

• спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

• самостійного(чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

• формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

• співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан), опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

• проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

• виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність). Культурна компетентність як стрижнева для мистецької освітньої галузі є інтегральною стосовно інших ключових компетентностей. Мистецька освітня галузь у 3-4 класах у навчальному закладі реалізовується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура

(навчальний предмет)

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4-х класах – 40 хвилин.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

VI.ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Основними формами організації освітнього процесу є:

• різні типи уроку з використанням інтерактивних методів навчання, • екскурсії;

• віртуальні подорожі;

• спектаклі;

• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час; • дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти;

• сюжетно-рольові ігри;

• інсценізації;

• моделювання;

• ситуаційні вправи;

• дитяче волонтерство тощо.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми вчителі використовують внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Проведення оцінювання навчальних досягнень молодших школярів обумовлюється в рішенні педагогічної ради навчального закладу. Оцінювання здобувачів освіти 1 - 4 класів у Воловецькому ліцеї у 2024-2025 н.р. здійснюватиметься згідно наказу МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти». Оцінювання розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї

компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/ї до самооцінювання/ взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4-х класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них пропонується виокремлювати об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.

Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних пропонуємо здійснювати під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням «електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять.

За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, пропонуємо визначати оцінку як показник досягнень навчально пізнавальної діяльності учня/учениці.

З урахуванням мети оцінювання змінено підходи до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення/інтегрованого курсу пропонуємо використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності пропонується оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.

Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно, так і письмово. Рекомендується характеризувати - процес навчання та його результати доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними

оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». Пропонується враховувати, що оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1 – 4-х класах Воловецького ліцею виражаються вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради.

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання та розроблена з урахуванням таких показників:

якість знаннєвого складника компетентностей (дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність; до того ж визначальними ознаками є дієвість і гнучкість знаннєвого складника, що виявляються у готовності учня/учениці застосовувати знання в навчальних ситуаціях);

сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання і копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;

прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, пізнавального інтересу, відповідальності, ініціативності. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці.

Учитель може обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв'язку. Рекомендується системно проводити роз'яснювальну роботу з батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання учня та процесу їх досягнення, що сприятиме спрямуванню оцінювання на розвиток дитини, а не на навчання заради оцінки.

Формувальне оцінювання

Організовуючи освітній процес необхідно враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовують на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання. Задля цього учителю пропонується здійснювати постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня/учениці, рівня сформованості у нього певних навчальних дій, що

співвідносяться з очікуваними результатами, сприяє формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок учіння. За потреби коригує навчальний поступ учня/учениці.

Формувальне оцінювання буде здійснюватись в психологічно комфортних умовах, що передбачають рівноправний діалог між учнем/ученицею та вчителем. Оцінювальну діяльність, зазвичай, розпочинають із самооцінювання учнем/ученицею власної роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату учителем.

Рекомендується дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання була можливість з'ясувати, на якому рівні вона досягнута.

Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї. Під час добору критеріїв оцінювання для кожного конкретного навчального завдання/системи навчальних завдань слід враховувати, що критерії - це набір якісних характеристик результату навчання, які використовують для формулювання оцінювального судження щодо нього.

Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання. Для організації самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні інструменти зворотного зв'язку. Рекомендується, щоб зворотний зв'язок був зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі у навчанні пропонується обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Під час взаємооцінювання доцільно формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитись досвідом щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.

Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності пропонується спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності й визначення кроків подальшого навчання з метою покращення результатів.

Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Корекція виконаної роботи буде одним із важливих елементів процесу поетапного формування навчальних дій. Учитель може привернути увагу школяра на алгоритм виконання завдання, зразок, на основі якого виконувалося завдання, поставити орієнтувальне запитання тощо. Вибір інструментів корекції здійснюють з урахуванням психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу. Під час корекції пропонується надавати перевагу індивідуальній роботі.

Щодо об'єктів формувального оцінювання. Ними можуть бути як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання. Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату рекомендується використовувати Орієнтовну рамку оцінювання, відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання об'єкта вивчення; репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях; продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях; продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях.

Результати формувального оцінювання рекомендовано виражати вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів, При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Також варто врахувати, що оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час самооцінювання і взаємооцінювання.

Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу їх досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо їх покращення учитель може фіксувати на носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо). Оцінювальні судження, записані у робочих зошитах, доцільно не дублювати на інших носіях зворотного зв'язку з батьками. Інформування рекомендується здійснювати для створення передумов покращення результатів навчання.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи.

Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв'язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов'язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності. Її проводять з метою:

• визначення якісних і кількісних характеристик оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених в освітній програмі;

• виявлення утруднень в навчальній діяльності учнів, коригування освітнього процесу та (за потреби) внесення коректив до календарно тематичного планування з метою подолання виявлених в учнів утруднень;

• прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування програмовим матеріалом з урахуванням шляхів удосконалення методики навчання.

Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання/ конструювання, виконання

практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.

Завдання діагностувальних робіт потрібно добирати таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам'ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.). Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати самостійно з урахуванням дидактичної доцільності їх поєднання та часу, необхідного для виконання певного навчального завдання. Протягом року запропоновані види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись. З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (1-4 кл.), читання (2-4 кл), говоріння (1-4 кл), письмо (2-4 кл.). Комбінування навчальних завдань у діагностувальних роботах вчитель може здійснювати самостійно. Водночас можна скористатися порадами щодо комбінування завдань у діагностувальних робіт з мови навчання.

З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався.

Водночас учитель може практикувати проведення тематичних діагностувальних робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв'язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень. Зміст завдань у такій роботі, зазвичай, може охоплювати різні змістові лінії навчальної програми з математики.

З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Система тематичних діагностувальних робіт у 3-4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», зазвичай, не проводять.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення/інтегрованого курсу учитель може визначати самостійно під час складання календарно-тематичного плану. При цьому важливо враховувати навчальні можливості учнів класу, особливості предмета вивчення/ інтегрованого курсу, блок обов'язкових результатів навчання, сформованість яких має бути зазначена у свідоцтві досягнень, та відповідні навчальні завдання для оцінювання, на які орієнтує методика навчання предмета, а також кількість навчальних годин, виділених на предмет в освітній програмі. Водночас пропонується врахувати, що загальна кількість тематичних діагностувальних робіт з різних предметів вивчення/інтегрованих курсів має бути дидактично обґрунтованою. Зазвичай, їх планують через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу.

Під час складання календарно-тематичного плану рекомендовано дотримуватись санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (розділ V). Пропонується планувати проведення тематичних діагностувальних робіт з урахуванням розкладу уроків і передбачати не більше тематичної діагностувальної роботи на навчальний день.

Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання рекомендується фіксувати у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, і повідомляти учням та їхнім батькам.

Підсумкове оцінювання

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання рекомендується зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендується визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» буде здійснюватися шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному

учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонується за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв'язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання. Пропонується дотримуватись конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

Підсумкову (річну) оцінку рекомендується визначати з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному електронному журналі HUMAN і свідоцтвах досягнень учнів.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

У свідоцтві досягнень учня пропонується надавати розгорнуту характеристику результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Для здобувачів початкової освіти пропонуються розроблені два примірні зразки свідоцтв досягнень, окремо для кожного циклу навчання. Обидва примірні зразки свідоцтв досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Загальні засади

Форма власності: комунальна.

Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний.

Мова навчання: українська.

Структура 2024-2025 навчального року

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – 2 вересня - 27 грудня 2024 року

ІІ семестр – 13 січня – 30 травня 2025 року

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні – 28.10.2024 - 01.11.2024

зимові – 30.12.2024 - 10.01.2025

додаткові канікули для 1-х класів – 19.02 – 25.02.2025

весняні – 24.03.2025 - 28.03.2025

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів у 2024-2025 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів»

та згідно рішення педради від 31.08.2022 (протокол №1) проводяться упродовж навчального року.

Початок занять – о 8.00 год.

Тривалість уроків у початковій та основній школах - відповідно до статті 16 закону України «Про повну загальну середню освіту»:

• у 1-х класах – 35 хвилин,

• у 2 – 4-х класах – 40 хвилин,

Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих - тривалістю 20 хвилин (після другого і третього уроків). Тривалість уроків у початковій школі, а також перерв між уроками при організації дистанційного навчання у синхронному форматі регламентується Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України від 25 вересня 2020 року №2205 та іншими законодавчими актами у сфері охорони здоров’я.

РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ ДЛЯ 1 – 4 КЛАСІВ

Розклад дзвінків для 1 класів

1) 8.00 – 8.35

2) 8.55 – 9.30

3) 9.50 – 10.25

4) 10.55 – 11.30

5) 12.00 – 12.35

Розклад дзвінків для 2 – 4 класів

1) 8.00 – 8.40

2) 8.55 – 9.35

3) 9.50 – 10.30

4) 10.55 – 11.35

5) 12.00 – 12.40

Додаток 1

до освітньої програми, складений

відповідно до таблиці 1типової освітньої

програми початкової освіти НУШ,

розробленою під керівництвом

Савченко О.Я., затвердженої

наказом Міністерства освіти і науки

України від 12.08.2022 № 743-22

Навчальний план для 1-2 класів

Кількість годин на

Навчальні предмети

тиждень у класах

ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

Разом

Мовно-літературна, в тому числі		9+1	10+1	21
	Інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»	7+1	-	8
	Українська мова	-	4	4
	Читання	-	4	4
	Англійська мова	2	3	5

Математична	Математика	4	4	8
Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі	Я досліджую світ	3	3	6
Технологічна	Дизайн і технології	1	1	2
Інформатична	Інформатика	-	1	1
Мистецька	Мистецтво	2	2	4
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	6
Усього		22	24
ВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		1	1	2
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня		20/700	22/770	42
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (безурахування поділу класів на групи)		23	25	48

Додаток 2

до освітньої програми, складений

відповідно до таблиці 1типової освітньої

програми початкової освіти НУШ,

розробленою під керівництвом

Савченко О.Я., затвердженої

наказом Міністерства освіти і науки

України від 12.08.2022 № 743-22

Навчальний план для 3-4 класів

Кількість годин на

Навчальні предмети

тиждень у класах

ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

Разом

Мовно-літературна, в тому числі		10+1	10+1	22
	Українська мова	4	4	8
	Літературне читання	4	4	8
	Англійська мова	3	3	6

Математична	Математика	5	5	8
Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі	Я досліджую світ	3	3	6
Технологічна	Дизайн і технології	1	1	2
Інформатична	Інформатика	1	1	2
Мистецька	Мистецтво	2	2	4
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	6
Усього		26	26	52
ВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		1	1	2
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня		23/805	23/805	46
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (безурахування поділу класів на групи)		26	26	52

VIII. РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ВОЛОВЕЦЬКОГО ЛІЦЕЮ (1 – 4 КЛАСИ)

НА 2024 – 2025 н. р. РЕЖИМ РОБОТИ ГПД №1,2,3

Наказ МОН України №743 від 12.08. 2022 р. «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 кл. закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МОН України». Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко.

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у 1 – 4 класах
Освітні галузі	Навчальні предмети	1 - А	1 - Б	1 – В	2 - А	2 - Б	3 - А	3 - Б	3 -В	4 - А	4 -Б	4 - В
Мовно літературна	Українська мова	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7	7
Іншомовна	Англійська мова	2	2	2	3	3	3	3	3	3	3	3
Математич на	Математика	4	4	4	4	4	5	5	5	5	5	5
Я досліджую світ	Я досліджую світ	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3
Інформатич на	Інформатика				1	1	1	1	1	1	1	1
Мистецтво	Мистецтво	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Технологіч на	Дизайн і технології	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Фізкультур на	Фізична культура	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3
Усього		19+3	19+3	19+3	21+3	21+3	22+3	22+3	22+3	22+3	22+3	22+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		20	20	20	22	22	23	23	23	23	23	23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових,що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		22	22	22	24	24	25	25	25	25	25	25
Поділ інформатика					1	1	1	1	1	1	1	1
Всього з поділом					25	25	26	26	26	26	26	26

Режим роботи ГПД №1

№ з/п	Час проведення	Зміст роботи
1	11.40-12.00	Методична робота. Прийом учнів. Проведення інструктажу з ТБ.
2	12.00-12.30	Підготовка до обіду. Обід.
3	12.30-14.00	Прогулянка на свіжому повітрі. Проведення інструктажу з ТБ.
4	14.00-15.00	Навчально-ігрові заняття
5	15.00-15.30	Виховна година (година спілкування, бесіди, вікторини)
6	15.30-16.30	Спортивно-оздоровча година, ігри. Перебування на свіжому повітрі.
7	16.30-17.30	Заходи емоційно-розвивального характеру. Заняття учнів за інтересами.
8	17.30-17.40	Завершення роботи ГПД. Співпраця з батьками. Відхід учнів додому.

Режим роботи ГПД №2

№ з/п	Час проведення	Зміст роботи
1	11.40-12.00	Методична робота. Прийом учнів. Інструктаж з ТБ.
2	12.00-12.30	Підготовка до обіду. Обід.
3	12.30-14.00	Прогулянка на свіжому повітрі. Проведення інструктажу з ТБ.
4	14.00-14.50	Самопідготовка
5	14.50-15.50	Спортивно-оздоровча година, ігри. Перебування на свіжому повітрі.
6	15.50-16.30	Виховна година (година спілкування, бесіди, вікторини)
7	16.30-17.30	Заходи емоційно-розвивального характеру. Заняття учнів за інтересами.
8	17.30-17.40	Завершення роботи ГПД. Співпраця з батьками. Відхід учнів додому.

Режим роботи ГПД №3

№ з/п	Час проведення	Зміст роботи
1	11.40-12.00	Методична робота. Прийом учнів. Інструктаж з ТБ.
2	12.00-12.30	Підготовка до обіду. Обід.
3	12.30-14.00	Прогулянка на свіжому повітрі. Проведення інструктажу з ТБ.
4	14.00-15.00	Самопідготовка
5	15.00-16.00	Спортивно-оздоровча година, ігри. Перебування на свіжому повітрі.
6	16.00-16.30	Виховна година (година спілкування, бесіди, вікторини)
7	16.30-17.30	Заходи емоційно-розвивального характеру. Заняття учнів за інтересами.
8	17.30-17.40	Завершення роботи ГПД. Співпраця з батьками. Відхід учнів додому.

IX. ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА. ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ. ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ. ІНП ДЛЯ ДІТЕЙ З ІНДИВІДУАЛЬНИМ НАВЧАННЯМ ТА УЧНІВ З ООП.

Інклюзивна освіта - гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи. Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних ідей - усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним, як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.

На інклюзивному навчанні у 2024 – 2025 н.р. в початкових класах будуть навчатися 5 учнів і одна учениця - на індивідуальному навчанні. Навчання з учнями з ООП у Воловецькому ліцеї буде проводитися за індивідуальними навчальними планами та забезпечуватися медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом. Асистенти вчителів для успішної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами опиратимуться на такі нормативні документи, що регулюють організацію інклюзивного навчання: постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21.07.2021 р. №765; «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15.09. 2021 р. №957 та на основі наказів МОН України №955 від 10.07.2019, №160 від 10.02.2021 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти». В умовах інклюзивного середовища планування індивідуального навчального плану для дитини з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до особливостей, що зазначені у висновку інклюзивно-ресурсного центру.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводиться на вивчення кожного предмета.

Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учнів з ООП передбачено певну кількість годин. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження в індивідуальному навчальному плані для дитини з особливими освітніми потребами.

Для роботи з дитиною, що має особливі освітні потреби, використовуються сучасні методики та технології. Основною з них є методика особистісно орієнтованого підходу до навчання. Уроки, побудовані на особистісно орієнтованій взаємодії, дають змогу здійснити індивідуальний підхід, стимулюють пізнавальну активність, навчають визначати шляхи здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок. Організація і методика упровадження диференційованого навчання дає змогу задовольняти індивідуальні потреби, розвивати сильні сторони дитини та її інтереси в ході уроку. Широко застосовується у роботі з дитиною з особливими освітніми потребами традиційне інтенсивне навчання, яке відбувається під

керівництвом учителя й орієнтоване на повне засвоєння базових умінь і понять. Воно може застосовуватись у комбінації з будь-якими формами роботи (фронтальними, груповими, індивідуальними). Для ефективної взаємодії в групах, залучення до такої роботи дитини з особливими освітніми потребами застосовуються групові форми роботи. Також у роботі з дитиною з особливими освітніми потребами широко використовується педагогічна технологія «Створення ситуації успіху». Асистенти вчителів для роботи з даними учнями , що навчаються за інклюзивною формою навчання будуть використовувати різні методи та форми корекційного навчання, які передбачають кооперативну роботу дитини у малих групах, у парах, що сприяє здобуттю соціальних навичок, формують почуття товариськості та взаємної відповідальності.

Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами здійснюватиметься відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП буде індивідуальним з обов’язковим урахуванням їх можливостей. При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучаються ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для школяра з ООП.

Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами та індивідуального навчання:

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується: • моторний;

• мовний;

• соціальний;

• емоційний розвиток дитини.

У дитини є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.

Взаємодія з батьками

Основою для успішної інтеграції дитини в суспільство є не тільки взаємодія спеціалістів , але і батьків дитини . Важливою в роботі ассистента вчителя, психолога, логопеда є робота з батьками «особливої» дитини. Вони активно залучаються до організації корекційно-виховного процесу. Оскільки розвиток та виховання дитини з особливими потребами потребує спеціальних знань про захворювання, його наслідки, потенційні можливості дитини. Батькам надаються поради та рекомендації по вирішенню повсякденних проблем, пов’язаних з вихованням.

У Воловецькому ліцеї:

• створено умови для формування партнерських відносин між вчителями, спеціальними педагогами та сім'єю дитини з особливими освітніми потребами;

• здійснено різнопланові цілеспрямовані спостереження щодо з'ясування можливостей і потреб "особливої дитини";

• розроблено індивідуальну програму.

Доцільно зазначити, що соціальна інтеграція дитини з особливими освітніми потребами та індивідуальним навчанням в середовище дітей з нормальним розвитком є не тільки бажаною, а й обов'язковою умовою його подальшого особистого розвитку й адекватної соціальної адаптації.

Індивідуальний навчальний план

для дитини з індивідуальним навчанням

Гашпар Анастасії Михайлівни, учениці 2-А класу Воловецького ліцею

на 2024-25 н.р. (складено на основі програми закладу загальної середньої освіти Савченко О. Я. від 12.08.2022 р. №743-22 та висновку про комплексну психолого педагогічну оцінку розвитку особи від 31 травня 2023 року № ІРЦ-85958/2023/413207) Рівень підтримки: четвертий.

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень	Прізвище, ім'я, по батькові вчителя
Мовно літературна	Українська мова	1	Бунча В. В.
	Читання	1	Бунча В. В.
	Іноземна мова (англійська)	0,5	Бунча В. В.
Математична	Математика	2	Бунча В. В.
Природнича Соціальна і здоров'язбережувальна Громадянська та історична	Я досліджую світ	1	Бунча В. В.
Технологічна	Дизайн і технології	2	Бунча В.В.
Інформативна	Інформатика	0,5	Бунча В.В.
Мистецька	Інтегрований курс « Мистецтво »	1	Бунча В.В.
Фізкультурна	Фізична культура	1	Бунча В.В.
Разом		10

Індивідуальний навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

Григорчука Михайла Миколайовича, учня 1-А класу Воловецького ліцею на 2024- 2025 навчальний рік (складено на основі типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти Савченко О.Я., від 12.08.2022 № 743-22 та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 28.08.2024р.№ІРЦ-85958/2024/550696)

Рівень підтримки: четвертий

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень	Прізвище,і м’я, по батькові вчителя
Мовно-літератутна	Навчання грамоти	7	Барнич В. В.
	Іноземна мова (англійська)	2	Коріш Т. М.
Математична	Математика	4	Барнич В. В.
Природнича, соціальна і здоров’язбережувальна. Громадянська та історична.	Я досліджую світ	3	Барнич В.В.
Мистецька	Мистецтво	2	Калитич М.М.
Технологічна	Дизайн і технології	1	Барнич В. В.
Фізкультурна	Фізична культура	3	Барнич В. В.
Разом:		22
Корекційно-розвиткова робота	Корекція розвитку	2	Бабець В. М. (ЦПХ)
Корекційно-розвиткова робота	Розвиток мовлення	2	Тидір Т. В. (ЦПХ)
Разом:		4

Індивідуальний навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

Деркача Валентина Романовича, учня 2-Б класу Воловецького ліцею

на 2024-2025 н.р. (складено на основі типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти Савченко О.Я., від 12.08.2022 № 743-22 та висновку про комплексну психолого педагогічну оцінку розвитку особи від 11.09.2023р. № ІРЦ-85958/2023/457570)

Рівень підтримки: третій

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень	Прізвище,ім'я, по батькові вчителя
Мовно-літературна	Українська мова та читання	7	Грига Н.Ф.
Іншомовна	Іноземна мова (англійська)	3	Коріш Т.М.
Інформатична	Інформатика	1	Грига Н.Ф.
Математична	Математика	4	Грига Н.Ф.
Природнича, соціальна і здоров'язбережувальна. Громадянська та історична	Я досліджую світ	3	Грига Н.Ф
Технологічна	Дизайн і технології	1	Кобрин В.І.
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	2	Калитич М.М.
Фізкультурна	Фізична культура	3	Грига Н.Ф.
Разом	24
Корекційно- розвиткові заняття	Розвиток мовлення	2	Тидір Т.В. (ЦПХ)
Корекційно- розвиткові заняття	Корекція розвитку	2	Бабець В.М. (ЦПХ)
Разом	4

Індивідуальний навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

Мадяр Христини Сергіївни, учениці 3-Б класу Воловецького ліцею на 2024-25 н.р. (складено на основі типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти Савченко О.Я., від 12.08.2022 Nº 743-22 та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 05.08.2022р.№ IPЦ-85958/2022/341003)

Рівень підтримки: другий

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень	Прізвище, імʼя, по батькові вчителя
Мовно літературна	Українська мова та читання	7	Булеца М. М.
Мовно літературна	Іноземна мова (англійська)	3	Коріш Т. М.
Математична	Математика	5	Булеца М. М.
Природнича, соціальна і здоров'язбережува льна. Громадянська та історична	Я досліджую світ	3	Булеца М. М.
Технологічна	Дизайн і технології	1	Кобрин В. І.
Інформатична	Інформатика	1	Булеца М. М.
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	2	Булеца М. М.
Фізкультурна	Фізична культура	3	Косач О. Ф.
Разом	25
Корекційно розвиткова робота	Корекція розвитку	1	Бабець В. М. (ЦПХ)
Корекційно розвиткова робота
Разом	1

Індивідуальний навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

Ряшко Домініки Михайлівни, учениці 3 – В класу Воловецького ліцею на 2024- 2025н.р. (складено на основі типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти Савченко О. Я., від 12.08.2022 № 743-22 та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 05.08. 2022р. № ІРЦ 85958/2022/349607)

Рівень підтримки: третій

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень	Прізвище, ім`я, по батькові вчителя
Мовно-літературна	Українська мова та літературне читання	7	Дзямко Л.В.
Мовно-літературна	Іноземна мова (англійська)	3	Хмеляк Н. І.
Математична	Математика	5	Дзямко Л.В.
Природнича,соціал ьна і здоров`язбережувальна. Громадянська та історична	Я досліджую світ	3	Дзямко Л.В.
Інформатична	Інформатика	1	Дзямко Л.В.
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	2	Дзямко Л.В.
Технологічна	Дизайн і технології	1	Кобрин В.І.
Фізкультурна	Фізична культура	3	Косач О.Ф.
Разом		25
Корекційно розвиткова робота	Розвиток мовлення	2	Тидір Т.В.
	Корекція розвитку	1	Бабець В.М. (ЦПХ)
	Лікувальна фізкультура	1	Брунцвик Г.М. (ЦПХ)
Разом		4

Індивідуальний навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

Приймича Максима Михайловича, учня 4-В класу Воловецького ліцею

на 2024 – 2025 н.р. (складено на основі типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти Савченко О.Я., від 21.07.2021№765 та висновку про комплексну психолого педагогічну оцінку розвитку особи від 02.09.2021 №ІРЦ-85958/269209)

Рівень підтримки: четвертий

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень	Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
Мовно літературна	Українська мова та літературне читання	7	Сідєльнікова О.М.
Мовно літературна	Іноземна мова (англійська мова)	3	Хмеляк Н.І.
Математична	Математика	5	Сідєльнікова О.М.
Природнича, соціальна і здоров’язбережувальна. Громадянська та історична	Я досліджую світ	3	Сідєльнікова О.М.
Технологічна	Дизайн і технології	1	Кобрин В.І.
Інформатична	Інформатика	1	Сідєльнікова О.М.
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	2	Сідєльнікова О.М.
Фізкультурна	Фізична культура	3	Косач О.Ф.
Разом		25
Корекційно розвиткова робота	Розвиток мовлення	3	Тидір Т.В.
	Корекція розвитку	1	Бабець В.М. (ЦПХ)
Разом		4

X. ОРГАНІЗАЦІЯ СІМЕЙНОЇ (ДОМАШНЬОЇ)

ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ

СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В ПОЧАТКОВИХ

КЛАСАХ

Сімейна форма навчання — це індивідуальна форма, при якій батьки / опікуни самостійно організовують для своєї дитини освітній процес у домашніх умовах. Темп навчання вони підлаштовують під потреби, інтереси та можливості своєї дитини. Головне: учень має здобути знання відповідно до

державних стандартів і підтвердити це під час оцінювання у школі. Якщо до повномасштабної війни сімейну форму навчання обирали батьки, керуючись виключно своїм бажанням навчати дитину самостійно, то сьогодні для частини школярів, зокрема тих, хто наразі перебуває за кордоном, це стало необхідністю. Адже не у всіх школах змогли відкрити дистанційні класи. Сімейна форма навчання — це індивідуальна форма, при якій батьки / опікуни / самостійно організовують для своєї дитини освітній процес у домашніх умовах. Темп навчання вони підлаштовують під потреби, інтереси та можливості своєї дитини. Головне: учень має здобути знання відповідно до державних стандартів і підтвердити це під час оцінювання у школі. До здобувачів освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, застосовується формувальне (не рідше, ніж тричі на рік) та завершальне (підсумкове) оцінювання. Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності. Формувальне та завершальне (підсумкове) оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків і організовується в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти. Навчальний час для проведення оцінювання проводиться не більше, ніж три навчальні дні упродовж навчального року та не більше ніж 2 навчальні години для завершального (підсумкового) оцінювання. Навчальний час для проведення оцінювання визначається з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм. Результати навчальних досягнень здобувача освіти фіксуються в журналі HUMAN. Видача документів про початкову освіту здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Індивідуальний навчальний план

для учениці 1 – Б класу

Павлович Євгенії Євгенівни

І ступінь

Складено відповідно до

Наказу МОН України №743 від 12.08. 2022 р. «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1 - 2 та 3 - 4 кл. закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МОН України». Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко.

Освітні галузі	Навчальні предмети	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН на тиждень
Мовно літературна	Українська мова (навчання грамоти)	7
Іншомовна	Англійська мова	2
Математична	Математика	4
Природнича, соціальна, громадянська	Я досліджую світ	3
Інформатична	Інформатика	-----
Мистецтво	Мистецтво	2
Технологічна	Дизайн і технології	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		19+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		20
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових,що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		22

Індивідуальний навчальний план

для учня 2 – А класу

Недогібченка Святослава Олександровича

І ступінь

Складено відповідно до

Освітні галузі	Навчальні предмети	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН на тиждень
Мовно- літературна	Українська мова та читання	7
Іншомовна	Англійська мова	3
Математична	Математика	4
Природнича, соціальна, громадянська	Я досліджую світ	3
Інформатична	Інформатика	1
Мистецтво	Мистецтво	2
Технологічна	Дизайн і технології	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		21+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		22
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		24

Індивідуальний навчальний план

для учениці 3 – А класу

Шишки Анастасії Вікторівни

І ступінь

Складено відповідно до

Освітні галузі	Навчальні предмети	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН на тиждень
Мовно літературна	Українська мова та літературне читання	7
Іншомовна	Англійська мова	3
Математична	Математика	5
Природнича, соціальна, громадянська	Я досліджую світ	3
Інформатична	Інформатика	1
Мистецтво	Мистецтво	2
Технологічна	Дизайн і технології	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		22+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових,що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		25

Індивідуальний навчальний план

для учня 3 – Б класу

Клявенша Арнольда Арнольдовича

І ступінь

Складено відповідно до

Освітні галузі	Навчальні предмети	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН на тиждень
Мовно літературна	Українська мова та літературне читання	7
Іншомовна	Англійська мова	3
Математична	Математика	5
Природнича, соціальна, громадянська	Я досліджую світ	3
Інформатична	Інформатика	1
Мистецтво	Мистецтво	2
Технологічна	Дизайн і технології	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		22+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових,що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		25

Індивідуальний навчальний план

для учня 4 – А класу

Сютрика Дмитра Юрійовича

І ступінь

Складено відповідно до

Освітні галузі	Навчальні предмети	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН на тиждень
Мовно літературна	Українська мова	7
Іншомовна	Англійська мова	3
Математична	Математика	5
Природнича, соціальна, громадянська	Я досліджую світ	3
Інформатична	Інформатика	1
Мистецтво	Мистецтво	2
Технологічна	Дизайн і технології	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		22+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових,що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		25

Індивідуальний навчальний план

для учня 4 – В класу

Лопіта Василя Юрійовича

І ступінь

Складено відповідно до

Освітні галузі	Навчальні предмети	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН на тиждень
Мовно літературна	Українська мова	7
Іншомовна	Англійська мова	3
Математична	Математика	5
Природнича, соціальна, громадянська	Я досліджую світ	3
Інформатична	Інформатика	1
Мистецтво	Мистецтво	2
Технологічна	Дизайн і технології	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		22+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		25

Індивідуальний навчальний план

для учня 4 – В класу

Чорнея Артема Михайловича

І ступінь

Складено відповідно до

Освітні галузі	Навчальні предмети	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН на тиждень
Мовно літературна	Українська мова	7
Іншомовна	Англійська мова	3
Математична	Математика	5
Природнича, соціальна, громадянська	Я досліджую світ	3
Інформатична	Інформатика	1
Мистецтво	Мистецтво	2
Технологічна	Дизайн і технології	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Усього		22+3
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових,що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		25

XI.ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ.

У центрі роботи вчителів початкових класів в умовах НУШ – дитиноцентризм. Тому сутність спільної роботи вчителя та учнів полягає не в насиченні дитини поглибленими знаннями. Головне – набуття нею необхідних навичок роботи з інформацією, аналізу, творчого мислення, самоконтролю та самооцінки, швидких реакцій, раціональної організації навчальної праці. Також дуже важливо приділяти максимум уваги розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, пам’яті, мислення, уяви й уваги; розвитку якостей особистості школяра – цілеспрямованості, працелюбності, організованості, наполегливості, волі.

З метою визначення рівня оволодіння молодшими школярами загально навчальними уміннями і навичками, передбачених вимогами Державного стандарту початкової освіти та згідно річного плану роботи навчального закладу на 2024-2025 н.р. у початковій ланці буде вивчатися стан викладання української мови в початкових класах (листопад-грудень 2024 р.), проводитиметься моніторинг рівня навчальних досягнень з української мови та математики в 3 – 4 класах (грудень 2024 р.), моніторинг навчальних досягнень з української мови та математики в 4 –х класах – травень 2025 р.

У 2024 – 2025 н.р. навчальний заклад продовжить електронне ведення шкільної документації в системі Human. Вчителі та вихователі ГПД багато зусиль докладають для:

• створення безпечного освітнього середовища та комфортних умов навчання і виховання молодших школярів в умовах НУШ;

• добору відеоматеріалів та використання презентацій до уроків та виховних годин;

• доступ для учнів до різноманітних електронних навчальних матеріалів.

Висновки

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

• здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;

• досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

• усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини; • готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;

• усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;

• володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя. А також всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

XII.ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ НА 2024 – 2025 Н.Р.

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня

(для 1-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)		Клас Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Навчання грамоти	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
2	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
3	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
4	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
5	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
6	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
7	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
8	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня

(для 2-х класів)

№

з/п

Предмет

Назва програми (автор)

Клас Видавництво

Рік

видання

Гриф

Українська мова

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.

Сайт МОН

2022

Наказ МОН від

12.08.2022 № 743-22

Читання

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом

Сайт МОН

2022

Наказ МОН від

12.08.2022 № 743-22

		Савченко О.Я.
3	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
4	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
5	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
6	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
7	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
8	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
9	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
10	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня (для 3-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)		Клас Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Українська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
2	Літературне читання	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
3	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
4	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22

5	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
6	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
7	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
8	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
9	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
10	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня (для 4-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)		Клас Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Українська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
2	Літературне читання	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
3	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
4	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
5	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
6	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
7	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-

		Савченко О.Я.				22
8	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
9	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22
10	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743- 22

XIII.МЕРЕЖА КЛАСІВ ТА КОНТИНГЕНТ УЧНІВ

№з/п	КЛАС	Всього учнів	Хлопчиків	Дівчаток
1	1 – А клас	20	13	7
2	1 – Б клас	22	8	14
3	1 – В клас	22	13	9
4	2 – А клас	25	11	14
5	2 – Б клас	24	15	9
6	3 – А клас	21	10	11
7	3 – Б клас	23	13	10
8	3 – В клас	17	10	7
9	4 – А клас	26	16	10
10	4 – Б клас	19	13	6
11	4 – В клас	25	12	13
ВСЬОГО		244	134	110